Значення в інших словниках
-
менталітет —
(від лат. mentalis — духовний, розумовий) настрій, світосприйняття, образ мислення особистості або соціальної групи, національної спільноти)
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
менталітет —
[меинтал'ітет] -ту, м. (на) -т'і
Орфоепічний словник української мови
-
менталітет —
-у, ч. Сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних і т. ін. особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
менталітет —
= ментальність (від лат. mental — розумовий) — цілісне духовне утворення, яке визначається специфікою сприймання та інтерпретації національного бачення світогляду і зовнішніх обставин...
Словник-довідник музичних термінів
-
менталітет —
МЕНТАЛІТЕ́Т, у, ч., книжн. Спосіб мислення, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільності. Багатовікові філософські традиції в системі українського менталітету дають підстави сподіватись...
Словник української мови у 20 томах
-
менталітет —
(англ. mentality) це те, що народ звик про себе думати, власне уявлення.
Економічний словник