Орфографічний словник української мови

ментик

ме́нтик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ментик — -а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, що його одягали наопашки поверх доломана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ментик — МЕ́НТИК, а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана. Таїсія Федорівна, ніби між іншим, сказала: – А він мені подобається. І гусарський ментик йому до лиця (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
  3. ментик — МЕ́НТИК, а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана. Таїсія Федорівна, ніби між іншим, сказала: — А він мені подобається. І гусарський ментик йому до лиця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 30).  Словник української мови в 11 томах