меркотіти —
Меркоті́ти: — згасати, темнішати [33] — блистіти, Так меркотів той облиск над долиною [ЗБ 101]; де кінчалося меркотіюче море. [ЗБ 101]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
меркотіти —
див. меркотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
меркотіти —
МЕРКОТІ́ТИ див. меркота́ти.
Словник української мови у 20 томах
меркотіти —
МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
меркотіти —
МЕРКОТІ́ТИ див. меркота́ти.
Словник української мови в 11 томах