метеорит

метеори́т

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. метеорит — -а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. метеорит — МЕТЕОРИ́Т, а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері; воно може бути залізним, залізно-кам'яним і кам'яним.  Словник української мови у 20 томах
3. метеорит — метеори́т (від грец. μετέωρος – той, що перебуває вгорі, в повітрі) космічне тіло, переважно залізне або кам’яне, що падає на Землю з міжпланетного простору.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. метеорит — МЕТЕОРИ́Т, АЕРОЛІ́Т заст., МЕТЕОРОЛІ́Т заст. У минулому столітті метеорити частіше іменувалися метеоролітами, тобто метеорними каменями, або аеролітами — повітряними каменями (з журналу).  Словник синонімів української мови
5. метеорит — Метеори́т, -та; -ри́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. метеорит — МЕТЕОРИ́Т, а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері; воно може бути залізним, залізно-кам’яним і кам’яним.  Словник української мови в 11 томах