Орфографічний словник української мови

метикування

метикува́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. метикування — -я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. метикування — МЕТИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима... (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  3. метикування — МЕТИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима… (Досв., Гюлле, 1961, 103).  Словник української мови в 11 томах