миш

миш

іменник жіночого роду, істота

миша

рідко

Значення в інших словниках

1. миш — див. миша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. миш — МИШ див. ми́ша.  Словник української мови у 20 томах
3. миш — миш (ми́ша) миша (м, ср, ст)||мишка ◊ сидіти як миш під мітлою сидіти дуже тихо, без зайвих рухів та звуків (ст): Два учні побилися якраз перед лекцією Ом.Терлецького під час шкільної перерви.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. миш — як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку (бі́дна) миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
5. миш — МИШ див. ми́ша.  Словник української мови в 11 томах
6. миш — Ми́ш, -ші ж. = миша. Голий як миш. Ном. № 1519. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 252. миш-пиргач = кажан. Вх. Пч. II. 7.  Словник української мови Грінченка