мовонька

мо́вонька

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. мовонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до мова 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мовонька — МО́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до мо́ва 1–4. Що було колись тієї Лепестини й кожнісінько слово святе, а тепер же в неї й мовоньку віднято... (Л. Яновська); – Коли правдива мовонька твоя, Так будеш, серденько, навіки ти моя (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. мовонька — МО́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до мо́ва 1 — 4. Що було колись тієї Лепестини й кожнісінько слово святе, а тепер же в неї й мовоньку віднято…(Л. Янов., І, 1959, 83); — Коли правдива мовонька твоя, Так будеш, серденько, навіки ти моя (Пісні та романси.  Словник української мови в 11 томах