мовотворчість

мовотво́рчість

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. мовотворчість — -чості, ж. Абстр. ім. до мовотворчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мовотворчість — МОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мовотво́рчий. Фразеологія – це одна з найхарактерніших, найбагатших і найоригінальніших галузей мовотворчості народу (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. мовотворчість — МОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мовотворчий. По-народному запальна, молодо зазвучала.. поезія Маяковського, виблискуючи усією багатобарвністю народної мовотворчості (Рад. літ-во, 1, 1967, 67).  Словник української мови в 11 томах