Значення в інших словниках
-
мовчанка —
(дія) мовчання, німування; (безголосся) безгоміння, німота, німотність; (мертва) тиша.
Словник синонімів Караванського
-
мовчанка —
рідше мовчанка, -и, ж., розм. Те саме, що мовчання 1), 2). У мовчанку грати — мовчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мовчанка —
МО́ВЧАНКА див. мовча́нка. МОВЧА́НКА, рідше МО́ВЧАНКА, и, ж., розм. Те саме, що мовча́ння 1, 2. Хвилю панувала мовчанка в хаті (І. Франко); Флора Германівна порушила мовчанку, зауваживши, що вже видно огні Дніпрельстану (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
мовчанка —
гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка. Ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти. (Ярина:) Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка)...
Фразеологічний словник української мови
-
мовчанка —
Мовча́нка, -нки, -нці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мовчанка —
МО́ВЧАНКА див. мовча́нка. МОВЧА́НКА, рідше МО́ВЧАНКА, и, ж., розм. Те саме, що мовча́ння 1, 2. Хвилю панувала мовчанка в хаті (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
мовчанка —
Мовчанка, -ки ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. № 1117. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла. Греб. 881.
Словник української мови Грінченка