Орфографічний словник української мови

модничати

мо́дничати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. модничати — -аю, -аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно вдягатися; франтити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. модничати — МО́ДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно одягатися; франтити. Недбайлива була ненька, Діточок не доглядала, Сама ж модничати стала (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах
  3. модничати — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. модничати — МО́ДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно одягатися; франтити. Недбайлива була ненька. Діточок не доглядала, Сама ж модничати стала (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 88).  Словник української мови в 11 томах