Орфографічний словник української мови

мокряк

мокря́к 1

іменник чоловічого роду

болотисте місце

діал.

мокря́к 2

іменник чоловічого роду

мокрі дрова

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мокряк — див. болото  Словник синонімів Вусика
  2. мокряк — -а, ч. 1》 діал. Мокре, болотисте місце. 2》 Сирі дрова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокряк — МОКРЯ́К, а́, ч., діал. 1. Мокре, болотисте місце. Ми все держалися придністрянських сторін, мокряків та очеретів (І. Франко). 2. Сирі дрова.  Словник української мови у 20 томах
  4. мокряк — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.  Словник синонімів української мови
  5. мокряк — Мокря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мокряк — МОКРЯ́К, а, ч. 1. діал. Мокре, болотисте місце. Ми все держалися придністрянських сторін, мокряків та очеретів (Фр., І, 1955, 69). 2. Сирі дрова.  Словник української мови в 11 томах
  7. мокряк — Мокря́к, -ка м. 1) Все мокрое. Желех. 2) Сырые дрова. Вх. Зн. 36. 3) Болото, топь. Вх. Зн. 36.  Словник української мови Грінченка