молод —
МО́ЛОД див. молоди́й.
Словник української мови у 20 томах
молод —
МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм.
Словник синонімів української мови
молод —
Мо́лод (в поезії) = молоди́й, -да́, -де́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
молод —
МО́ЛОД див. молоди́й.
Словник української мови в 11 томах
молод —
Молод, -ду м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка