Орфографічний словник української мови

мономан

монома́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мономан — -а, ч. Той, хто хворіє на мономанію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію.  Словник української мови у 20 томах
  3. мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію.  Словник української мови в 11 томах