Орфографічний словник української мови

мономанія

монома́нія

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мономанія — -ї, ж. Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо. || Психоз, що проявляється переважно тільки одним видом психічного розладу. || Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мономанія — (мед.) однозбоченість  Словник чужослів Павло Штепа
  3. мономанія — МОНОМА́НІЯ, ї, ж. Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо; // Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось. Музика стала його мономанією.  Словник української мови у 20 томах
  4. мономанія — МОНОМА́НІЯ, ї, ж. Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо; // Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось. Музика стала його мономанією.  Словник української мови в 11 томах