Орфографічний словник української мови

монопольник

монопо́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. монопольник — -а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монопольник — МОНОПО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
  3. монопольник — ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М.  Словник синонімів української мови
  4. монопольник — МОНОПО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах