Орфографічний словник української мови

моруха

мору́ха

іменник жіночого роду

порхавка — кулястий гриб

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. моруха — -и, ж. Те саме, що порхавка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. моруха — МОРУ́ХА, и, ж. Те саме, що по́рхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. моруха — ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В.  Словник синонімів української мови
  4. моруха — МОРУ́ХА, и, ж. Те саме, що по́рхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв’язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Панч, Вибр., 1947, 194).  Словник української мови в 11 томах
  5. моруха — Моруха, -хи ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. см. морюха.  Словник української мови Грінченка