Орфографічний словник української мови

мохунка

моху́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мохунка — Моху́нка, -ки ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. Новомоск. у. 2) мн. раст. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131.  Словник української мови Грінченка