Орфографічний словник української мови

мускус

му́скус

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мускус — -у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфумерії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мускус — МУ́СКУС, у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфумерії. Як уступили царевичі до Ємену, то всі міщани пишно їх вітали .. та розводили мускус на вині і лляли на гриву коням (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. мускус — му́скус (лат. muscus, від санскр. мушкас – яєчко) дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження. Використовують у парфюмерії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мускус — Запахова субстанція, що її одержують із залоз ондатри (піжмички) або штучно (синтетичний м.); застосовують як компонент ароматичних композицій та стабілізатор запаху.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. мускус — МУ́СКУС, у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфюмерії. Як уступили царевичі до Йємена, то всі міщани пишно їх вітали.. та розводили мускус на вині і лляли на гриву коням (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах