Орфографічний словник української мови

мідень

мі́день

іменник чоловічого роду

казан

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мідень — -дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мідень — МІ́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін. Так в мідні клекотить гарячий, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. мідень — КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний).  Словник синонімів української мови
  4. мідень — МІ́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Мідний казан, горщик і т. ін. Так в мідні клекотить гарячий, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (Котл., І, 1952, 233).  Словник української мови в 11 томах
  5. мідень — Мідень, -дня м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.  Словник української мови Грінченка