Орфографічний словник української мови

мінорат

мінора́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мінорат — -у, ч. 1》 Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат. 2》 Саме майно, що передається за міноратом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мінорат — мінора́т (від лат. minor – менший) 1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім’ї. Протилежне – майорат. 2. Саме майно, що передається за міноратом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. мінорат — рос. минорат 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передається за міноратом.  Eкономічна енциклопедія