Орфографічний словник української мови

мірабіліт

мірабілі́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мірабіліт — -у, ч. Те саме, що Глауберова сіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мірабіліт — МІРАБІЛІ́Т, у, ч. Те саме, що Гла́уберова сіль (див. гла́уберів). Карелін виявив гірський віск чорного кольору, в озерах – мірабіліт і новий вид рослини (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. мірабіліт — мірабілі́т (від лат. mirabilis – дивний, незвичайний) те саме, що й глауберова сіль.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мірабіліт — МІРАБІЛІ́Т, у, ч. Те саме, що Гла́уберова сіль. Карелін виявив гірський віск чорного кольору, в озерах — мірабіліт і новий вид рослини (Видатні вітч. географи.., 1954, 71).  Словник української мови в 11 томах