Орфографічний словник української мови

набродитися

наброди́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. набродитися — -броджуся, -бродишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набродитися — НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм. Побродити досхочу, довго, до втоми. Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Панас Мирний); Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. набродитися — НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми. Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Мирний, II, 1954, 121); Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (Горд., II, 1959, 188).  Словник української мови в 11 томах
  4. набродитися — Наброди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.  Словник української мови Грінченка