наварювати —
-юю, -юєш, недок., наварити, -варю, -вариш, док., перех. і без додатка. 1》 Варячи, готувати яку-небудь кількість їжі. 2》 Виготовляти варінням яку-небудь кількість сталі. Наварити сталі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наварювати —
НАВА́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., чого і без дод. 1. Варячи, готувати яку-небудь кількість їжі. – Ти мені [жінко] там не дуже напікай та наварюй! Я тобі на це й грошей не дам (І. Нечуй-Левицький); – Навариш завтра мамалиги?...
Словник української мови у 20 томах
наварювати —
НАГОТУВА́ТИ (НАГОТО́ВИТИ рідше) (приготувати багато їжі, страв), НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). — Недок.
Словник синонімів української мови
наварювати —
Нава́рювати, -ва́рюю, -ва́рюєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наварювати —
НАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. 1. Варячи, готувати яку-небудь кількість їжі. — Ти мені [жінко] там не дуже напікай та наварюй! Я тобі на це й грошей не дам (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
наварювати —
Нава́рювати, -рюю, -єш сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Словник української мови Грінченка