навернути —
I див. навертати. II див. навірчувати I. III див. навірчувати III.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навернути —
НАВЕРНУ́ТИ¹ див. наверта́ти. НАВЕРНУ́ТИ² див. наві́рчувати¹. НАВЕРНУ́ТИ³ див. наві́рчувати³.
Словник української мови у 20 томах
навернути —
Ну, -неш, док. Випити. Навернути залпом стопку горілки.
Словник сучасного українського сленгу
навернути —
і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти. 1. Не з’являтися десь, не приходити куди-небудь. (Грива:) Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І.
Фразеологічний словник української мови