навіщати —
НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., кого – що Те саме, що наві́дувати 1. От тут-то душі ликовали, Що праведно в миру живали, Еней і сих тут навіщав (І.
Словник української мови у 20 томах
навіщати —
ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
навіщати —
НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. Те саме, що наві́дувати 1. Через день навіщав [свекор] сватів (Мирний, І, 1954, 230); — Я на-віщатиму вас, коли буде змога (Шиян, Партиз.
Словник української мови в 11 томах
навіщати —
Навіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Словник української мови Грінченка