надзвонювати —
НАДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Багато, довго або час від часу дзвонити. Поклав [Широков] трубку. – Зайнято, – крізь зціплені зуби вимовив він. – Звичайно, з усього міста надзвонюють... (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах