надпалений —
НАДПА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надпали́ти. – Чудовий! Он там на тій смереці, що, з одної сторони надпалена, виставляє свої голі рамена Вона одна надпалена. Бачите? (О. Кобилянська); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах