надривати —
-аю, -аєш, недок., надірвати, -ву, -веш, док., перех. 1》 Розривати трохи, не зовсім, не до кінця. || Відривати частину чого-небудь. 2》 перен. Пошкоджувати що-небудь через перенапруження, перевантаження. || Завдавати шкоди здоров'ю фізичним або моральним напруженням. Надривати душу. Надривати сили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надривати —
НАДРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІРВА́ТИ, дірву́, дірве́ш, док., що. 1. Розривати трохи, не зовсім, не до кінця. – Від Софочки! – скрикує дружина, .. зразу ж нетерпляче надриває його [листа] (М. Стельмах); Він схопив листа, надірвав обгортку (О.
Словник української мови у 20 томах
надривати —
надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С.
Фразеологічний словник української мови
надривати —
НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.
Словник синонімів української мови
надривати —
НАДРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех. 1. Розривати трохи, не зовсім, не до кінця. — Від Софочки! — скрикує дружина, .. зразу ж нетерпляче надриває його [листа] (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах
надривати —
Надрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. надірвати, -ву, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає. КС. 1883. II. 379.
Словник української мови Грінченка