Орфографічний словник української мови

надчутливий

надчутли́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. надчутливий — -а, -е. Який має чутливість, більшу від звичайної. || Здатний реєструвати найменші вияви фізичних величин. Надчутливі прилади. Надчутливий локатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надчутливий — НАДЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має чутливість, більшу від звичайної. У дитини [тривог, мрій, мук] буває не менше, аніж у дорослого, і часом вони ще сильніші в підлітка, аніж у нас, бо загострені дитячою вразливістю, надчутливою ранимістю юної душі... (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. надчутливий — НАДЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має чутливість, більшу від звичайної. За допомогою надчутливого органу, розташованого у гримучої змії між очима і ніздрями, вона уловлює різницю в температурі навколишнього середовища до однієї тисячної частки градуса (Наука.., 6, 1967, 43).  Словник української мови в 11 томах