наждачний — Орфографічний словник української мови

наждачний — -а, -е. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Наждачний папір. Великий тлумачний словник сучасної мови
наждачний — НАЖДА́ЧНИЙ, а, е. Зробл., виготовлений із застосуванням наждаку або його домішок. Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (О. Донченко); В одному кутку – бормашина з великим колесом (нею свердлять залізо), у другому ручне наждачне точило (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
наждачний — НАЖДА́ЧНИЙ, а, о. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (Донч., VI, 1957, 162); Шліфування металу на грубозернистому наждачному полотні. Словник української мови в 11 томах