Орфографічний словник української мови

наколоти

наколо́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наколоти — див. наколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наколоти — НАКОЛО́ТИ див. нако́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. наколоти — Лю, -леш, док. Обманути. Знову на базарі накололи.  Словник сучасного українського сленгу
  4. наколоти — (-лю, -леш) док., кого; мол., жрм; несхвальн. Обдурити, ввести в оману когось. Ота так звана інвестиція двом ділягам зовсім нічого не коштувала...  Словник жарґонної лексики української мови
  5. наколоти — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. наколоти — НАКОЛО́ТИ див. нако́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  7. наколоти — Наколювати, -люю, -єш сов. в. наколоти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.  Словник української мови Грінченка