накручувати —
-ую, -уєш, недок., накрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. || Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся). || Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся). || тільки недок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
накручувати —
НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. що. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик); Він накручує на вудлище ліску (О.
Словник української мови у 20 томах
накручувати —
накру́чувати знімати (фільм): Так воно вже є у нас. Коли французи хочуть дати велику моральну науку, цитують щось із Ляфонтена, англійці накручують фільм, німці замикають до кацету, а ми пишемо політичну брошуру (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
накручувати —
накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є.
Фразеологічний словник української мови
накручувати —
НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем..
Словник синонімів української мови
накручувати —
Накру́чувати, -кру́чую, -кру́чуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
накручувати —
НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце..
Словник української мови в 11 томах
накручувати —
Накручувати, -чую, -єш сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Словник української мови Грінченка