нападати —
I нап`адати-ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. II напад`ати-аю, -аєш, недок., напасти, -аду, -адеш, док. 1》 Накидатися на кого-, що-небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нападати —
НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. – Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Остап Вишня); Ошелешений вітер припав до кущів: Ревно листя ганяв, а нападало – сила!.. (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
нападати —
Сказ його напав. Поводить себе, як дурний.
Приповідки або українсько-народня філософія
нападати —
напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
нападати —
НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
нападати —
НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. — Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Вишня, І, 1956, 376); Забравши лопати, пішли [чоловіки] відкидати сніг, що нападав за день (Сенч., На Бат.
Словник української мови в 11 томах
нападати —
I. Нападати, -даю, -єш гл. Нападать (о многихъ). Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук. --------------- II. Напада́ти, -да́ю, -єш сов. в. напасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293.
Словник української мови Грінченка