Орфографічний словник української мови

наплечник

напле́чник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наплечник — див. наплічник  Словник церковно-обрядової термінології
  2. наплечник — Речовик, рюкзак Фразеологічні синоніми: речовий мішок  Словник синонімів Вусика
  3. наплечник — 1. (однострою) нараменник, (одягу) полик, (сорочки муж.) плічко, (сорочки жін.) уставка 2. це див. ранець, рюкзак, сума  Словник чужослів Павло Штепа
  4. наплечник — напле́чник рюкзак (м, ср, ст): В наплечнику маємо консерви (Селепко)|| = броцак  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. наплечник — (-а) ч.; пласт. Рюкзак. пласт. сл.  Словник жарґонної лексики української мови