наритник

нари́тник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. наритник — НАРИ́ТНИК див. нари́тники.  Словник української мови у 20 томах
2. наритник — як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися, велича́тися і под. Надто, особливо. Сиджу я під образами, пишаюсь, мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах). як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон.  Фразеологічний словник української мови
3. наритник — НАРИ́ТНИК див. нари́тники.  Словник української мови в 11 томах