насурмити —
-млю, -миш; мн. насурмлять; док., перех., розм. Те саме, що насупити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
насурмити —
НАСУРМИ́ТИ¹, млю́, ми́ш; мн. насурмля́ть; док., розм. Насупити. – Гей, приберіть ратища, повиколюєте очі, – вдавано гнівно насурмив брови, а подумки відзначив: “Вскочив у халепу” (Ю.
Словник української мови у 20 томах
насурмити —
НАСУ́РМИТИ, млю, миш; мн. насу́рмлять; док., перех., розм. Те саме, що насу́пити 1. Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав, або читає книгу.., або думає щось, похмуро насурмивши свої густі аж кошлаті брови (Збан., Сеспель, 1961, 38).
Словник української мови в 11 томах