натрапляти —
Натикатися, наштовхуватися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на кого) нариватися, зустрічатися <�здибатися> з; (місце) відшукувати; (на перешкоди) напорюватися; (на опір) наражатися. (на що) НАТИКАТИСЯ, д. напотикатися; відшукувати, знаходити.
Словник синонімів Караванського
натрапляти —
-яю, -яєш, недок., натрапити, -плю, -пиш; мн. натраплять; док. 1》 неперех.Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. 2》 перех. і неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
натрапляти —
НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
натрапляти —
напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
натрапляти —
НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. неперех. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Човник натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
натрапляти —
Натрапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР.
Словник української мови Грінченка