Орфографічний словник української мови

натуралізація

натураліза́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. натуралізація — Вживання нового для даного угруповання виду, супроводжується адаптацією цього виду до нових умов існування.  Словник термінів з агрофітоценології
  2. натуралізація — -ї, ж. 1》 політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. Натуралізація господарства ек.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. 1. Надання прав громадянства даної країни особам, що їх не мають або іноземцям. Дуже важливо, щоб представники служби еміграції і натуралізації мали зв'язок з представниками правоохоронних органів...  Словник української мови у 20 томах
  4. натуралізація — натураліза́ція (франц. naturalisation, від лат. naturalis – природний) надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. натуралізація — Натураліза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. ∆ Натураліза́ція господа́рства (господа́рських проце́сів), ек.  Словник української мови в 11 томах
  7. натуралізація — рос. натурализация правовий акт і порядок набуття громадянства іншої країни. Н. регулює законодавство кожної країни, встановлюючи передумови та процедури. Залежно від Імміграційної політики країни...  Eкономічна енциклопедія