наурочити

науро́чити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. наурочити — див. наврочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наурочити — НАУРО́ЧИТИ див. навро́чити.  Словник української мови у 20 томах
3. наурочити — НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО рідше; НАМО́ВЛЕНО кого (заклинаннями). (Настя:) Чи тобі що починено, чи тобі наврочено?...  Словник синонімів української мови
4. наурочити — НАУРО́ЧИТИ див. навро́чити.  Словник української мови в 11 томах