Орфографічний словник української мови

націонал

націона́л

іменник чоловічого роду, істота

некоректна назва населення національних республік

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. націонал — -а, ч., розм. Націоналіст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. націонал — НАЦІОНА́Л, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно осіб корінного населення національних республік і областей. Ідея створення “другого поверху” – федерації рівноправних республік – розглядалася лише як поступка “націоналам”. (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. націонал — Націона́л, -ла; -на́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. націонал — НАЦІОНА́Л¹, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно до осіб корінного населення національних республік і областей. НАЦІОНА́Л —²… Перша частина складних слів-назв буржуазних партій і партійних угруповань...  Словник української мови в 11 томах
  5. націонал — Націонал, -ла м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.  Словник української мови Грінченка