Орфографічний словник української мови

начдив

начди́в

іменник чоловічого роду, істота

начальник дивізії — чин у Червоній Армії

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. начдив — -а, ч., військ. Начальник дивізії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. начдив — НАЧДИ́В, а, ч. Скорочення: начальник дивізії. Кілька лампочок горіло у вагоні начдива (С. Скляренко); Попереду молодий начдив – у бекеші, з вусами запорожця, на тонконогому, схудлому за час переходу скакуні (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах