начіплювати —
-юю, -юєш, недок., начепити, -чеплю, -чепиш; мн. начеплять; (тільки велику кількість) начіпляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Чіпляючи, навішувати на що-небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2》 розм. Надягати на себе що-небудь. || розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
начіплювати —
НАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. наче́плять; (тільки про велику кількість) НАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, (про багатьох) чого. 1. Чіпляючи, навішувати на що-небудь, прикріплювати до чогось і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
начіплювати —
НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
начіплювати —
НАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. наче́плять; (тільки велику кількість) НАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Чіпляючи, навішувати на що-небудь; прикріплювати до чогось і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
начіплювати —
Начіплювати, -плюю, -єш сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Словник української мови Грінченка