Орфографічний словник української мови

недоказовий

недоказо́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недоказовий — -а, -е. 1》 Який не містить доказів; непереконливий. 2》 Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недоказовий — НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е. 1. Який не містить, не має доказів; непереконливий. 2. Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати; недоведений. Факт корупції, що забезпечує незаконний дохід або придбання активів, може бути недоказовим (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. недоказовий — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...  Словник синонімів української мови
  4. недоказовий — НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е. 1. Який не містить доказів; непереконливий. 2. Який важко або неможливо довести, обгрунтувати.  Словник української мови в 11 томах