Орфографічний словник української мови

недомисел

недо́мисел

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недомисел — недомисл, -слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. || Неспроможність глибоко, ґрунтовно мислити. З недомислу — недостатньо обдумавши що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недомисел — Нерозум, див. дурак, безтолковий, недоумок, кретин, скудоумний, слабоумний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. недомисел — НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника?...  Словник української мови у 20 томах
  4. недомисел — НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника?...  Словник української мови в 11 томах
  5. недомисел — Недомисел, -слу м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. К. Краш. 8. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки. К. Краш. 33.  Словник української мови Грінченка