Орфографічний словник української мови

нересть

не́ресть

іменник жіночого роду

парування риб або змій; сімейний розбрат, незгода — діал.

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нересть — НЕ́РЕСТЬ, і, ж., розм. 1. Парування, запліднення риб або змій. Певно, найбільш крупні собачки не приймають участь в нересті, тримаються більш відокремлено і тому менш доступні для зараження, що і робить їх найменш зараженими (з наук. літ.). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
  2. нересть — Не́ресть, -ти ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. см. неристь.  Словник української мови Грінченка