Орфографічний словник української мови

нероб

неро́б

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нероб — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  2. нероб — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що нероба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нероб — НЕРО́Б див. неро́ба.  Словник української мови у 20 томах
  4. нероб — НЕРО́БА розм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Б розм. рідше, БЕЗДІ́ЛЬНИК заст., ПУСТОПЛЯ́С зневажл.; ЛО́БУР зневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КА підсил. зневажл., лайл., ЛОБОТРЯ́С зневажл., лайл., ЛОБ зневажл., лайл. (перев.  Словник синонімів української мови
  5. нероб — НЕ́РО́Б, а, ч., розм., рідко. Те саме, що неро́ба. Капіталістична дійсність, повсякчасна гонитва за наживою породжує.. неробів типу копача Бонавентури (Укр. літ., 9, 1957, 84); — Я тобі в очі скажу: нероб ти! Да, ледар (Горд., II, 1959, 307).  Словник української мови в 11 томах