Орфографічний словник української мови

несполучність

несполу́чність

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. несполучність — -ності, ж. Абстр. ім. до несполучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. несполучність — НЕВІДПОВІ́ДНІСТЬ (відсутність відповідності між чим-небудь), НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗБІ́Г, НЕЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕСУМІ́СНІСТЬ, НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ (неможливість одночасного поєднання чого-небудь із чимось іншим); РОЗРИ́В підсил.  Словник синонімів української мови
  4. несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (Вісник АН, 4, 1949, 48).  Словник української мови в 11 томах