нести —
-су, -сеш; мин. ч. ніс, несла, несло; недок. 1》 перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим. 2》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нести —
НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. кого, що. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Леся Українка); Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (М.
Словник української мови у 20 томах
нести —
Ніс, ніс, а на порозі пустив. Про необережного, що пильнував діла, та при кінці знищив одним рухом. Як тяжко сплисти море, так то й тяжко знести горе. Нещастя дуже тяжко переживати, мов море переплисти. Осел вино носить, а воду п'є.
Приповідки або українсько-народня філософія
нести —
Несу, несеш, недок. Говорити (частіше — дурниці). Що? Що він несе? (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
нести —
баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський). вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).
Фразеологічний словник української мови
нести —
НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
нести —
Нести, -су́, -се́ш гл. 1) Нести. І чобітки в руках несе. Мет. 27. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Мет. Голову вгору несе, дивиться сміливо. Г. Барв. 293. 2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Словник української мови Грінченка