Значення в інших словниках
-
номіналізм —
-у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
номіналізм —
НОМІНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням.
Словник української мови у 20 томах
-
номіналізм —
номіналі́зм (від лат. nomina – назви, імена) напрям у середньовічній схоластиці, представники якого на противагу середньовічному реалізмові вважали, що реально існують лише поодинокі речі, а загальні понятня (т. зв.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
номіналізм —
Філософський погляд, який заперечує існування реальних відповідників загальним поняттям, визнає існування тільки конкретних предметів; одна з гол. позицій в дискусії про універсалії, протилежна реалізмові.
Універсальний словник-енциклопедія
-
номіналізм —
НОМІНАЛІЗМ (від лат. nomina — імена, назви) — філософське вчення, згідно з яким загальні поняття (універсали) хоч і пов'язуються з конкретними чуттєвими речами, але не мають реального існування ані у свідомості, ані поза нею.
Філософський енциклопедичний словник
-
номіналізм —
Номіналі́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
номіналізм —
НОМІНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття — це тільки назви, породжені людським мисленням.
Словник української мови в 11 томах