обдути

обду́ти 1

дієслово доконаного виду

роздути

безос.

обду́ти 2

дієслово доконаного виду

обдати подувом; подути на щось

Значення в інших словниках

1. обдути — I див. обдимати II. II див. обдувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обдути — ОБДУ́ТИ¹ див. обдима́ти². ОБДУ́ТИ² див. обдува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. обдути — ОБДУВА́ТИ (дути, дмухаючи ротом на що-небудь з усіх боків), ОБДИМА́ТИ, ОБДМУ́ХУВАТИ. — Док.: обду́ти, обдму́хати. Він почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний); Кукса спокійно розстебнув ремінну кобуру...  Словник синонімів української мови
4. обдути — ОБДУ́ТИ¹ див. обдима́ти². ОБДУ́ТИ² див. обдува́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. обдути — Обду́ти см. обдимати.  Словник української мови Грінченка